Тирана — відносно немолода столиця Албанії (з 1920 року). Тут нам вдалося побувати восени 2017 року. Осіння тепла погода сприяла неспішній прогулянці без метушні. Літня спека теж не стала б проблемою для активного мандрівника, тому що клімат у Тирані доволі м’який, і температура тримається близько 25 град.
Під час пішохідної екскурсії не полишало відчуття, що ми опинилися в такому собі пострадянському острівці соціалізму. Старомодні споруди, будинки культури з типовим мозаїчним оформленням, численні нудні вітрини магазинів — це все ніяк не асоціювалося з сучасною столицею. Хоча ближче до центру враження змінювалося: зелені та сучасні вулиці, недешеві автомобілі та бізнес-офіси.
Гуляючи Тираною і трохи спілкуючись із місцевими, відчувається сильного вплив Італії. Італійська кухня в меню, величезна кількість італійських товарів у магазинах. Молодь часто працює на Італійські компанії, зокрема у віддалених call-центрах, адже середня заробітна плата в Албанії трохи більша за 200 дол. (станом на 2017 рік).
Для нас, крім огляду визначних пам’яток, однією з цілей прогулянки було — побачити знамениті бункери Ходжі. Але, про все по-порядку…
Отже, що ж цікавого можна побачити в Тирані:
Площа Скандербега
Площа Скандербега — головна і центральна площа Тирани, столиці Албанії. Її назва походить від прізвиська національного героя Албанії та полководця Гьорджа Кастріоті. Площа займає близько 40 000 квадратних метрів, над якою височіє статуя Скандербега на коні. На площі розташовані мечеть Хаджі Етхем Бея, такі будівлі, як Палац культури, Театр опери та балету, Національний банк і Національна бібліотека.
Нинішня площа — результат багатьох реконструкцій, які мали модернізувати та європеїзувати площу. Проєкт 2016 року передбачав створення великих зелених зон навколо площі, будівництво підземної автостоянки та використання каменю з усіх куточків Албанії та земель, населених Албанією.
Площа Матері Терезы
Неподалік від головної площі площі, варто звернути у провулок з урядовими будівлями і побачити площу Матері Терези Калькуттської. З площі можна помилуватися краєвидами на гору Даджті. Також у площі є друга назва — її називають площею трьох університетів через розташовані по периметру площі три найбільші в Албанії навчальні заклади. Недалеко можна відвідати ринок, що знаходиться поруч. Але якщо ви плануєте побувати не тільки в столиці, а, наприклад, вирушити в старовинне місто Круя, то купувати сувенірку варто саме там, тому що Круя славиться не тільки своєю фортецею, а й найбільшим сувенірним ринком в Албанії.
Часова вежа Тирани
Була побудована 1822 року, а 1928 року зазнала капітальної реконструкції, після якої стала значно вищою — висоту було збільшено до 35 метрів. До 1970 року була найвищою будівлею в Тирані. На вежі, вже після реконструкції, було встановлено годинник, роботи німецьких майстрів. Як пам’ятку вежу можна сприймати з натяжкою, але її головна перевага — оглядовий майданчик із чудовими краєвидами на місто. Вхід платний, але дешевий — менше 2 доларів. З мінусів працює тільки три дні на тиждень (понеділок, середа, субота) у першій половині дня. З плюсів красиве нічне підсвічування і панорама міста.
Мечеть Хаджі Етхем Бея
Мечеть будувалася з кінця 18 століття і до 20-х років 19 століття. Комуністичний лад і тоталітаризм з боку влади, сприяв її закриттю, але в 1991 році вона була знову відкрита. Десять тисяч людей, які вийшли на протест, змусили владу зважати на свою думку, і мечеть було відкрито знову 1991 року.
Зовнішні фасади мечеті облицьовані красивими фресками, на яких зображені природні мотиви: дерева, водоспади і мости. Це поширені теми в ісламському мистецтві, тому що божественні зображення рідко зустрічаються в ісламському мистецтві.
Якщо не йде богослужіння, зайти всередину може кожен охочий, заздалегідь залишивши взуття на вході.
Національний Історичний музей
Будівлю музею неможливо не помітити з головної площі Тирани. Побудована в стилі пізнього соціалістичного реалізму. Велике мозаїчне панно на фасаді буквально занурює в соціалістичне минуле країни. А понад 5000 експонатів дуже багато розкаже про країну і людей, які досить тривалий час були закриті від усього світу. До речі, вхід до музею коштує всього 200 лек (близько 1,6 дол.), тому за наявності вільного часу однозначно рекомендується до відвідування
Палац Культури
Палац культури включає в себе Національну бібліотеку і Національний театр опери та балету Албанії. Сама будівля була побудована 1963 року і на сьогоднішній момент зовні практично не відрізняється, тому що майже не ремонтувалася. Бібліотека доступна жителям Албанії кілька днів на тиждень. А в театрі регулярно проводяться вистави та інші заходи.
Музей Енвера Ходжі або Тиранська Піраміда
(він же Мавзолей Енвера Ходжі)
Піраміда була побудована 1988 року за проектами дочки і зятя самого Ходжі. Планувалося, що там буде мавзолей для останків Ходжі, хоча поховання так і не відбулося. У 1991 році з розвалом Союзу, була закрита і поступово занепадала. Являє собою жалюгідне напівзруйноване видовище. Уже давно владою ведуться розмови про глобальну реконструкцію і перебудову будівлі, з метою відкриття сучасного молодіжного центру. Також лунають ідеї про знесення будівлі взагалі, як нагадування про часи диктаторського режиму. На мій погляд, у теперішньому убогому стані дивитися нема на що.
Бункери Ходжі
Не вдаючись до історичних подробиць, навіщо взагалі будувалися бункери по всій території країни, можу сказати, що в столиці (і не тільки) ми їх все-таки побачили. Важко було їх не помітити, коли їх кількість — понад 700 тисяч по всій Албанії.
На запитання, чому їх не знищують, адже вони не несуть у собі цінності та початкового призначення, нам відповіли, що демонтувати їх дорого. Існують спеціалізовані фірми з демонтажу бункерів, за послуги яких доведеться викласти від 1000 євро. Тому і прибирають їх тільки там, де це необхідно з різних причин.
Ну а насолодитися невеликим фотооглядом можна у відео:
